Які типи сімейних стосунків існують

Написано сценарію дівич-вечора перед весіллям. Минула сама свадьба. Люди, які люблять один одного, створили сім’ю. Вони починають проживати на одній території, пов’язані спільним життям, правами та обов’язками і надають один одному допомогу та підтримку. Існують різні типи шлюбно-сімейних відносин.

Сім’ї можуть ділитися за сімейним стажем. Початковий етап сімейних відносин – молодят. У них ще не розвіялися мрії, і вони відірвані від реальності побуту.

Наступний етап – молода сім’я, яка прожила близько року і зіткнулася з першими труднощами. Вже з’явилося розуміння, що однієї любові для щастя замало.

Ще потрібно мати достатню долю турботи, поступливості. На цьому етапі з’являються перші образи та розмолвки. Відбувається притирка характерів, іноді досить болісна.

Наступний тип шлюбно-сімейних відносин – сім’я, яка чекає дитину. На цьому етапі обидва подружжя повністю змінюються, змінюються і їхні стосунки один до одного. Чоловік стає більш турботливим і ніжним. Проживши разом до десяти років, можна назвати таку сім’ю сім’єю середнього шлюбного віку. Це найвідповідальніший період у житті.

Побут налагоджено, все тече своїм руслом і з’являється нудьга та стереотипність у стосунках. На цьому ґрунті виникають конфлікти. За статистикою саме на цей період припадає більша кількість розлучень.

Благополучно переживши кризовий період, сім’я вступає на наступний етап – сім’я старшого шлюбного віку. Тут її стійкість багато в чому залежить від внутрішнього світосприйняття, від збігу інтересів, поглядів і потреб.

Ну і нарешті, діти виросли, з’явилися онуки. Сім’я переходить на етап літніх подружніх пар. З’являються нові обов’язки бабусь і дідусів, всі інтереси переключаються на онуків.

Типи шлюбно-сімейних відносин можуть характеризуватися кількістю дітей у сім’ї. Бездітних сімей у країні налічується близько 16 % від загальної кількості всіх сімей. Відсутність дітей може бути викликана як фізіологічними особливостями одного з подружжів, так і психологічним налаштуванням. Однодітних сімей налічується понад 50%.

У таких сім’ях висока ймовірність розлучення. Сім’ї з одним-двома дітьми вважаються малодітними. З народженням другої дитини сім’я стає більш стабільною. Якщо в сім’ї три і більше дітей, то сім’я набуває статусу багатодітної. Вони відрізняються рідкістю розлучень.

Ще однією характеристикою типів шлюбно-сімейних відносин є кількісний склад сім’ї. Бувають неповні сім’ї, з одним із батьків з дітьми.

Про проблеми неповних сімей говорять багато і часто. 50% правопорушників виходять з таких сімей. Проста сім’я складається з подружжя з дітьми або без дітей, які живуть окремо від інших родичів.

У таких сім’ях є не тільки великий потенціал для розвитку кожного члена сім’ї. Якщо під одним дахом проживають представники кількох поколінь, таку сім’ю називають складною. Така сім’я характеризується налагодженим побутом, малою кількістю сварок. Але через втручання в сім’ю інших її членів часто піднімається питання окремого проживання більш молодих подружжів.

Характеристика типів шлюбно-сімейних відносин за главенством у сім’ї дає можливість розрізняти рівноправну сім’ю, з демократичним розподілом обов’язків і авторитарну, в якій культивується беззаперечне підкорення одному з членів сім’ї.

Існують ще такі типи шлюбно-сімейних відносин, як детоцентричні сім’ї, сім’ї бівуачного типу, за однорідністю – гомогенні та гетерогенні.

Поділ за якістю відносин у сім’ї виділяє благополучні, стійкі, проблемні, конфліктні та соціально неблагополучні сім’ї. Сім’ї можуть характеризуватися таким типом шлюбно-сімейних відносин, як розбіжність умов сімейного життя. Існують студентські сім’ї, дістантні – шлюб без постійного спільного проживання.

Звісно, тут представлені не всі типи шлюбно-сімейних відносин. У всіх типах є свої плюси і мінуси. І якщо ваша сім’я належить до того чи іншого типу, то це не означає, що жити ви будете саме за тим сценарієм, який характерний для кожного типу.

Між нами дівчатами